Вступ
Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена Верховною Радою України 4 жовтня 2019 р., визначила чіткі цілі, основні орієнтири та напрями роботи урядової команди, спрямовані на вирішення конкретних проблем громадян та створення умов для забезпечення позитивних зрушень у повсякденному житті українців.
Уряд лише на початку цього шляху, і за багатьма напрямами тільки закладає основу для подальших змін, проте і за цей короткий період роботи вдалося досягнути низки вагомих результатів, які вже зараз здатні суттєво покращити життя наших громадян.
Уряд наполегливо працював у напрямку удосконалення системи надання медичних послуг та забезпечення більшої доступності ліків, підвищення якості освіти, забезпечення захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. З метою недопущення зниження рівня добробуту українців ми створили умови для зменшення сум в платіжках за теплову енергію, що вже стало реальністю для значної частини домогосподарств.
Також Уряд значну увагу приділяв питанням забезпечення макроекономічної стабільності, підвищенню інвестиційної привабливості та покращенню умов ведення бізнесу.
Так, у 2019 році економіка України зростала високими темпами. У ІІ і ІІІ кварталах темпи зростання ВВП перевищили 4 % і були одними з найвищих у Європі.
Динаміка ВВП в Україні та країнах ЄС у ІІ та ІІІ кварталах 2019 року, у % до відповідного кварталу попереднього року
Джерело: Держстат, Євростат
За підсумком 2019 року очікується зростання ВВП на рівні близько 3,3–3,5 % (оцінки Мінекономіки).
Динаміка ВВП у 2014–2019 роках, %
Джерело: Держстат, розрахунки Мінекономіки (дані щодо квартальної динаміки ВВП у 2018 році наведено відповідно до уточненого звіту Держстату, дані за 2018 рік в цілому – відповідно до остаточних даних Держстату)
Як і в попередніх роках, зростання у 2019 році підтримувалося розширенням внутрішнього попиту – як споживчого, так і інвестиційного. На відміну від 2018 року додатковою підтримкою виступав зовнішній попит.
Збереження високої споживчої активності домогосподарств (зростання кінцевих споживчих витрат домогосподарств у січні-вересні 2019 року за розрахунками Мінекономіки склало 10,2 % проти 9 % у відповідному періоді 2018 року) підтримувалося стійкою тенденцію зростання грошових доходів населення та розширенням споживчого кредитування на тлі уповільнення цінової динаміки.
Так, номінальні доходи населення, за розрахунками Мінекономіки на основі щоквартальних даних Держстату, у січні-вересні 2019 року зросли на 15 % порівняно з відповідним періодом 2018 року, наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг – на 15,7 %, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору – на 6,3 % відповідно. Така динаміка протягом 2019 року забезпечена зростанням всіх видів доходів населення, насамперед за рахунок підвищення державних соціальних стандартів та гарантій, заробітної плати, пенсії та різних видів соціальної допомоги.
Підвищення державних соціальних стандартів та гарантій, рівень зниження рівня бідності (станом на 1 січня 2020 р. порівняно з 1 січня 2019 р.)
Джерело: Мінсоцполітики
У 2019 році заробітна плата продовжувала зростати високими темпами. У 2019 році номінальна середньомісячна заробітна плата штатних працівників збільшилась на 18,4 % до 10 497 грн., реальна заробітна плата зросла на 9,8 %.
Динаміка номінальної заробітної плати у 2018–2019 роках
Джерело: Держстат
Зростання середньомісячної заробітної плати відбувалось, в першу чергу, під впливом високої конкуренції за кваліфіковану робочу силу з іноземними роботодавцями та високої економічної активності суб’єктів господарювання, а також в умовах підвищення рівня державних соціальних стандартів, зокрема мінімальної заробітної плати.
Динаміка реальної заробітної плати у 2018–2019 роках, %
Джерело: Держстат
Темпи зростання приросту реальної заробітної плати у 2019 році продовжували перевищувати темпи приросту продуктивності праці.
Динаміка продуктивності праці у 2014–2019 роках, кумулятивно у % до відповідного періоду попереднього року
Джерело: Держстат, розрахунки Мінекономіки (щоквартальні показники у 2018 році розраховано з урахуванням уточненого звіту Держстату щодо ВВП, дані за 2018 рік в цілому – з урахуванням відповідних остаточних даних Держстату)
Відповідно до зростання прожиткового мінімуму у 2019 році було збільшено і мінімальну пенсію – на 9,4 %. Середній розмір пенсії станом на 1 січня 2020 р. становив 3083 грн., що на 16,5 % більше порівняно з 1 січня 2019 р. (2646 грн.).
Підвищення рівня пенсійного забезпечення
Джерело: Мінсоцполітики
Підвищення рівня доходів усіх верств населення, зростання показників економічного розвитку сприяло зниженню показників бідності. Рівень бідності за абсолютним критерієм (доходи нижче фактичного прожиткового мінімуму) за даними І півріччя 2019 року знизився на 6,2 відсоткового пункту і становив 25,5 % проти 31,7 % у 1 півріччі 2018 року.
Висока динаміка зростання рівня оплати праці, що поєдналася з впливом подальшого підвищення страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію, та збереження позитивної динаміки економічного розвитку сприяло збільшенню обсягів пропозиції робочої сили на ринку праці. Рівень участі населення у робочій силі зростає вже другий рік поспіль.
Рівень участі населення в робочій силі у віці 15–70 років, у % до населення відповідної вікової групи
Джерело: Держстат
Відповідно продовжував скорочуватися рівень безробіття населення у віці 15–70 років, який за підсумком січня-вересня 2019 року становив 8,1 % проти 8,6 % у відповідному періоді 2018 року, що є найнижчим показником за останні 6 років.
Рівень безробіття населення у віці 15–70 років (за методологією МОП) у 2014–2019 роках, у % до робочої сили відповідного віку
Джерело: Держстат
Також продовжував зростати і рівень зайнятості населення у віці 15–70 років (до 58,3 % у січні-вересні 2019 року проти 57,2 % у відповідному періоді 2018 року), проте у порівнянні з більшістю країн ЄС Україна все ще знаходиться серед аутсайдерів за рівнем зайнятості населення.
Рівень зайнятості населення у віці 15 років і старше в Україні та країнах ЄС у ІІІ кварталі 2019 року, у % до населення відповідної вікової групи
Джерело: Держстат, Євростат
Висока динаміка розширення споживчого попиту на тлі зростаючої купівельної спроможності населення сприяла формуванню відповідних позитивних тенденцій у роздрібному сегменті внутрішньої торгівлі. Так, за підсумками 2019 року у цьому сегменті ринку зафіксовано найвищі, починаючи з 2012 року, темпи зростання обороту роздрібної торгівлі (на 10,5 % порівняно з 6,2 % у 2018 році). При цьому, період з вересня по грудень 2019 року став одним з періодів найінтенсивнішого розвитку сфери роздрібної торгівлі впродовж останніх двох років.
Динаміка обороту роздрібної торгівлі у 2018–2019 роках, %
Джерело: Держстат
Водночас продовжилося суттєве зниження інфляційного тиску, що випереджало прогнозні показники. Стійка тенденція уповільнення цінової динаміки на споживчому ринку стала результатом монетарної політики НБУ, спрямованої на досягнення цінової стабільності в поєднанні з виваженою фіскальною політикою, тривалого зміцнення гривні, що поєдналося зі зниженням світових цін на енергоносії.
За підсумком 2019 року зростання споживчих цін уповільнилося до 4,1 % у розрахунку грудень до грудня попереднього року та було близьким до нижньої межі цільового діапазону 5 % +/- 1 в. п.
При цьому зростання споживчих цін у IV кварталі 2019 року порівняно з відповідним кварталом попереднього року (за розрахунками Мінекономіки на 5,2 %) було найнижчим, починаючи з ІІ кварталу 2014 року, на тлі суттєвого зміцнення гривні в цей період (за розрахунками Мінекономіки у IV кварталі 2019 року гривня зміцнилася порівняно з відповідним кварталом попереднього року на 13,2 %).
Динаміка споживчих цін у 2014–2019 роках, у % до відповідного кварталу попереднього року
Джерело: Держстат, розрахунки Мінекономіки
Також у грудні вперше була зафіксована нетипова для цього місяця дефляція на споживчому ринку – ціни знизилися на 0,2 % (раніше у грудні фіксувалося лише зростання цін, зокрема, найнижче зростання становило 0,2 % в 2011–2012 роках). Це, окрім курсової динаміки, було обумовлено: по-перше – зниженням ціни на природний газ для потреб населення; по-друге – насиченням окремих сегментів продовольчого ринку, що дозволило зламати сезонність продовольчого ринку і залишити ціни в грудні незмінними.
За підсумками 2019 року індекс цін виробників промислової продукції знизився на 7,4 % у розрахунку грудень до грудня попереднього року.
В умовах збереження макроекономічної стабільності та зменшення інвестиційних ризиків тривали позитивні зміни в інвестиційній сфері, що виступало підтримкою економічного зростання у 2019 році. Так, у 2019 році четвертий рік поспіль тривало нарощування обсягів капітальних інвестицій завдяки високій активності вітчизняних інвесторів – бізнесу і державного сектору. У січні-вересні 2019 року зростання обсягів освоєних капітальних інвестицій становило 12,4 %, яке тривало на тлі значних темпів зростання, а відповідно і високої порівняльної бази, сформованої у січні-вересні 2018 року (зростання на 19,9 %).
Динаміка капітальних інвестицій у 2014–2019 роках, %
Джерело: Держстат
Основними джерелами зростання інвестицій виступали ресурси сектору нефінансових корпорацій та бюджету (державного та місцевих), драйверами – переважно суб’єкти промислового виробництва, а також транспорту, державного управління й оборони.
Динаміка капітальних інвестицій за видами економічної діяльності у січні-вересні 2018-2019 років, у % до відповідного періоду попереднього року
Джерело: Держстат
В умовах покращення фінансового стану підприємств основним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишались власні кошти підприємств (питома вага у загальному обсязі капітальних інвестицій у січні-вересні 2019 року становила 71,4 % проти 73,2 % у січні-вересні 2018 року). Так, у січні-вересні 2019 року спостерігалося суттєве прискорення зростання обсягів прибутків великих та середніх підприємств до 28,9 % проти 2,6 % у відповідному періоді 2018 року при одночасному скороченні обсягів збитків на 28,3 % проти їх зростання на 29,9 % відповідно (показники за січень-вересень 2019 року визначені з урахуванням положень Закону України від 5 жовтня 2017 р. № 2164-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо удосконалення деяких положень”).
Разом з тим, про збільшення прибутковості підприємств свідчить зростання рівня рентабельності їх діяльності. Так, у січні-вересні 2019 року рівень рентабельності операційної діяльності великих та середніх підприємств зріс до 10,2 % проти 7,9 % у відповідному періоді 2018 року. Причому, позитивна динаміка спостерігалася у переважній більшості видів економічної діяльності.
Рівень рентабельності операційної діяльності великих та середніх підприємств за видами економічної діяльності у січні-вересні 2018–2019 років, %
Джерело: Держстат
Поряд з високою активністю внутрішнього інвестора у 2019 році спостерігалося підвищення зацікавленості іноземних інвесторів. Так, збільшився приплив іноземних інвестицій в Україну. У 2019 році чистий приплив прямих іноземних інвестицій становив 2,5 млрд. доларів США порівняно з 2,4 млрд. доларів США за 2018 рік (за методологією платіжного балансу).
Разом з тим спостерігалося активне збільшення портфельних інвестицій. Чистий приплив портфельних інвестицій за 2019 рік становив 5,1 млрд. доларів США порівняно з припливом 2,1 млрд. доларів США за 2018 рік.
Відтак, висока інвестиційна активність сприяла позитивному розвитку будівельної галузі, яка у 2019 році продемонструвала найвищу динаміку серед основних видів економічної діяльності. Після призупинення темпів нарощування будівельних робіт у 2018 році, зростання у будівництві у 2019 році прискорилось до 20 % (на 8,5 % у 2018 році). Дані результати, в першу чергу, обумовлені значним збільшенням обсягів будівництва інженерних споруд (на 23,3 % у 2019 році) та нежитлових будівель (на 27,4 % відповідно) в умовах проведення активних робіт з оновлення та розширення транспортної та енергетичної інфраструктури, а також робіт з модернізації та розширення виробництва, зокрема промислових підприємств. При цьому впродовж вересня-листопада 2019 року у розрахунку місяць до відповідного місяця 2018 року спостерігалося прискорення темпів зростання у всіх підвидах будівельних робіт на тлі сприятливих для проведення будівельних робіт погодних умов.
Динаміка будівництва у 2018–2019 роках, %
Джерело: Держстат
Позитивні тенденції розвитку у 2019 році тривали і в інших сферах економічної діяльності, зокрема у сільському господарстві та транспорті.
За попередніми даними Держстату у 2019 році обсяги виробництва сільськогосподарської продукції збільшилися на 1,1 %. Зростання зафіксовано як у виробництві рослинницької продукції (на 1,3 % проти 10,7 % у 2018 році), так і у тваринництві (на 0,5 % проти 1,5 % відповідно).
Динаміка показників рослинництва формувалася в умовах отримання рекордних обсягів виробництва зернових культур та соняшнику на тлі сприятливих погодних умов для даних культур у період вегетації, дозрівання та збирання.
Обсяги врожаю зернових культур та соняшнику у 2014–2019 роках, млн. тонн
Джерело: Держстат
Підтримкою зростання обсягів виробництва тваринницької продукції виступав розвиток птахівництва в умовах стабільного зовнішнього та внутрішнього попиту на продукцію цієї галузі та покращення ситуації у свинарстві на тлі зменшення випадків АЧС.
У транспортній сфері у 2019 році також спостерігалися позитивні тенденції. За підсумками 2019 року, на противагу 2018 року, відбулося зростання обсягів вантажообігу (на 2,1 % проти скорочення на 3,3 % у 2018 році), що підтримувалося високим попитом з боку агровиробників в умовах отримання рекордних обсягів врожаю зернових культур, будівельних підприємств на тлі активних робіт, зокрема з ремонту та будівництва інфраструктурних об’єктів, а також попитом на природний газ у країнах ЄС на тлі низької його вартості.
Динаміка обсягів вантажообігу у 2018–2019 роках, %
Джерело: Держстат, розрахунки Мінекономіки
Продовжилося зростання обсягів пасажирообігу (на 3,3 % проти 5,1 % у 2018 році), яке підтримувалося, в більшій мірі, завдяки стабільному розвитку авіаційного транспорту в умовах лібералізації ринку авіаперевезень, зокрема активного функціонування лоукост-компаній, на тлі збільшення купівельної спроможності населення та пропозиції рейсів.
Динаміка обсягів пасажирообігу у 2018–2019 роках, %
Джерело: Держстат, розрахунки Мінекономіки
Водночас, після трирічного зростання, за підсумком 2019 року, за попередніми даними Держстату, обсяги промислового виробництва зменшилися на 1,8 %, зокрема, у постачанні електроенергії, газу та пари – на 4,1 %, переробній промисловості – на 2 %. В той же час, у добувній промисловості обсяг виробництва не змінився.
У переробній промисловості за підсумками 2019 року позитивні показники спостерігалися у високотехнологічних виробництвах – фармацевтичному виробництві (зростання на 5,1 %), виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції (на 4,3 %), хімічному виробництві (на 3,3 %), а також у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 0,2 %) та виробництві меблів, іншої продукції, ремонту і монтажу (на 0,2 %). Саме ці виробництва мали змогу ефективно конкурувати на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Динаміка обсягів виробництва за галузями переробної промисловості у 2018–2019 роках, у % до попереднього року
Джерело: Держстат
Розуміння того, що загострення конкурентної боротьби та перехід на нові технології вимагає технологічного переозброєння, спонукало частину великих промислових підприємств проводити модернізацію, що негативно позначилося на їх поточній виробничій діяльності, але створило умови для відновлення виробництва конкурентоспроможної продукції та зайняття нових сегментів зовнішніх та внутрішніх ринків у перспективі. Саме модернізація і тимчасові зупинки промислових потужностей були однією з причин в цілому негативної промислової динаміки у 2019 році.
Але найбільш негативний вплив спричинили інші фактори, які діяли протягом останніх семи місяців і їх дії посилились у грудні 2019 року. Це: погіршення зовнішньої кон’юнктури на світовому ринку чорних металів (за даними Світового банку у 2019 році порівняно з 2018 роком середні ціни на базові метали знизилися на 9,9 %) та протекціоністські заходи з боку США, ЄС, Єгипту (металургійне виробництво), які додатково негативно вплинули на виробництво та експорт продукції української металургії як до цих країн, так і на інші ринки через загострення конкуренції між постачальниками металургійної продукції; скорочення попиту на енергоресурси внаслідок теплих погодних умов (енергетика); нестабільні замовлення на внутрішньому ринку та торговельні обмеження з боку Російської Федерації на продукцію машинобудування українського походження; збереження логістичних проблем на залізничному транспорті (складнощі відвантаження продукції ГМК, затримка рухомого складу “Укрзалізниці” в морських портах), а також суттєве зміцнення гривні, що послаблювало конкурентоспроможність українських виробників як на зовнішньому, так і внутрішньому ринку.
Незважаючи на погіршення цінової кон’юнктури на окремих світових товарних ринках (чорні метали, пшениця, добрива), а також негативний вплив зміцнення гривні, експорт товарів та послуг у 2019 році продовжував зростати помірними темпами.
У 2019 році порівняно з 2018 роком за даними Національного банку вартісний обсяг експорту товарів та послуг збільшився на 7,2 %, переважно за рахунок зростання обсягів експорту продукції агропромислового комплексу в умовах рекордного обсягу врожаю зернових культур та соняшнику (зростання на 19 % за агрегованою групою “Продовольчі товари та сировина для їх виробництва” проти 4,8 % у 2018 році), залізної руди (зростання на 13,5 % за агрегованою групою “Мінеральні продукти” проти 10,4 % відповідно) на тлі високої цінової динаміки на цю продукцію на світовому ринку, а також машинобудівної продукції (зростання на 13,6 % за агрегованою групою “Машини, устаткування, транспортні засоби та прилади” проти 4,8 % відповідно).
В той же час, несприятлива цінова ситуація на ринку чорних металів обумовила негативну динаміку обсягів експорту металургійної продукції (скорочення на 12,3 % за агрегованою групою “Чорні й кольорові метали та вироби з них” проти зростання на 15,3 % у 2018 році).
Динаміка вартісних обсягів експорту та імпорту товарів та послуг у 2018–2019 роках, кумулятивно % до відповідного періоду попереднього року
Джерело: Національний банк України, розрахунки Мінекономіки
При цьому, за розрахунками Мінекономіки відповідно до даних Держстату, за вересень-листопад 2019 року порівняно з відповідним періодом 2018 року відбулось прискорення позитивної динаміки експорту товарів до 4,9 % проти 4,2 % у вересні-листопаді 2018 року, зокрема за рахунок відновлення позитивної динаміки експорту насіння і плодів олійних рослин (на 54,1 % проти скорочення на 13,4 % у вересні-листопаді 2018 року) на тлі рекордного врожаю соняшника, а також добрив (у 32,7 раза проти скорочення на 91,3 % відповідно) в умовах відновлення роботи Одеського припортового заводу. Разом з тим, за цей період прискорились темпи зростання обсягів експорту машинобудівної продукції (до 4,1 % проти 2,3 % у вересні-листопаді 2018 року).
Розширення внутрішнього попиту сприяло нарощуванню обсягів імпорту товарів та послуг. Вартісні обсяги імпорту товарів та послуг за даними Національного банку у 2019 році порівняно з 2018 роком збільшились на 7,1 % (на 12,8 % у 2018 році), переважно за рахунок нарощування обсягів імпорту машинобудівної продукції (зростання на 21 % за агрегованою групою “Машини, устаткування, транспортні засоби та прилади” проти 17,9 % у 2018 році), зокрема в умовах продовження процесів модернізації виробничих потужностей. Водночас, в умовах зменшення цін на енергоресурси відбулося скорочення їх вартісних обсягів імпорту (скорочення на 7,3 % за агрегованою групою “Мінеральні продукти” проти зростання на 13,5 % у 2018 році).
Така динаміка експорту-імпорту сформувала від’ємне сальдо торгівлі товарами та послугами (за даними Національного банку) у 2019 році на рівні 12 117 млн. доларів США (“мінус” 11 367 млн. доларів США у 2018 році).
Незважаючи на те, що в цілому розвиток економіки у 2019 році був позитивний і очікуване зростання ВВП за підсумком 2019 року є вищим за показник, врахований у бюджетних розрахунках на 2019 рік на рівні 3 %, бюджетний 2019 рік був сповнений викликів, з якими Уряд впорався. За результатами року було забезпечено фінансування захищених статей видатків, а також низки інших видатків, які сприяють розвитку економіки та добробуту громадян. При цьому було забезпечено утримання дефіциту бюджету в межах, визначених законом та узгоджених з МВФ. Разом із зменшенням рівня державного боргу до ВВП це створює підґрунтя для підтримки макроекономічної стабільності як необхідної передумови стійкого економічного розвитку та підвищення добробуту громадян.
За даними Державної казначейської служби доходи державного бюджету за 2019 рік становили 998,3 млрд. грн. та зросли проти відповідного періоду 2018 року на 70,2 млрд. грн. (або на 7,6 %), переважно за рахунок частини чистого прибутку господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань) та дивідендів (“+6,6” млрд. грн.), коштів, що були перераховані Національним банком України (“+20,3” млрд. грн.), податків та зборів з доходів фізичних осіб (“+18,2” млрд. грн.), податку на прибуток підприємств (“+10,2” млрд. грн.) та ПДВ з вироблених товарів з урахуванням бюджетного відшкодування (“+9,8” млрд. грн.), акцизному податку (“+4,5” млрд. грн.) та ввізному миту (“+3,3” млрд. грн.).
Водночас зниження відбулось за рахунок ПДВ із ввезених товарів (“-5,6” млрд. грн.).
У підсумку виконання затвердженого Законом України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” показника дохідної частини державного бюджету становило 99,1 % (затверджено – 1007,3 млрд. грн., недовиконання – 9 млрд. грн.). Основними причинами недовиконання були: міцніший обмінний курс гривні, нижча ціна на природний газ, зменшення обсягів розмитненого імпортного природного газу та його вартості, а також видобутку природного газу, повільніші темпи зростання імпорту товарів, менші обсяги виробництва тютюнових виробів, ніж враховано при розрахунку бюджетних показників.
Доходи Державного бюджету України за 2015-2019 роки
Джерело: Державна казначейська служба України
Видатки державного бюджету за 2019 рік становили 1072,9 млрд. грн. та зросли проти 2018 року на 87 млрд. грн., або на 8,8 %. Без урахування видатків на обслуговування боргу, видатки державного бюджету у 2019 році становили 953,6 млрд. грн. та зросли проти 2018 року на 83,2 млрд. грн., або на 9,6 %.
Видатки загального фонду державного бюджету за 2019 рік становили 953 млрд. грн. та зросли проти 2018 року на 68,8 млрд. грн., або на 7,8 %. При цьому виконання розпису становило 97 %, обсяг недовиконання – 29,6 млрд. гривень.
Видатки загального фонду Державного бюджету України за основними категоріями у 2018-2019 роках, млрд. гривень
Джерело: Державна казначейська служба України
Видатки загального фонду державного бюджету становили:
на обслуговування державного боргу за 2019 рік – 119,2 млрд. грн. та зросли проти 2018 року на 3,8 млрд. грн., або на 3,3 %;
на заробітну плату з нарахуваннями – 201,4 млрд. грн. та зросли проти 2018 року на 34,9 млрд. грн., або на 21 %;
на соціальне забезпечення (пенсії, допомоги, стипендії) – 215,5 млрд. грн. та збільшились проти 2018 року на 49,1 млрд. грн., або на 29,5 %. Видатки державного бюджету на трансферт Пенсійному фонду за 2019 рік були профінансовані у обсязі 182,3 млрд. грн. та зросли порівняно із 2018 роком на 32,2 млрд. грн., або на 21,4 %.
Довідково: за січень-грудень 2019 року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 275,0 млрд. грн. (101,9 % до затвердженого місцевими радами річного обсягу надходжень). Приріст проти відповідного періоду 2018 року – +17,6 % або +41,1 млрд. грн. (у співставних умовах).
Позитивним аспектом реформи міжбюджетних відносин, яка триває, є щорічне збільшення інвестиційних ресурсів місцевих бюджетів. Обсяг капітальних видатків за січень-грудень 2019 року склав 99,8 млрд. грн., що на 8,6 млрд. грн. або на 9,5 % більше у порівнянні з відповідним періодом 2018 року. У розрізі рівнів бюджетів найвищий темп росту капітальних видатків у порівнянні з відповідним періодом 2018 року відбувся по бюджетах об’єднаних територіальних громад – на 36,2 % (у 2018 році найбільше зростання мало місце по обласних бюджетах – на 45,8 %).
Частка капітальних видатків у загальному обсязі видатків місцевих бюджетів (загальний та спеціальний фонд разом) збільшилась проти відповідного періоду 2018 року на 1,6 % та становить 17,6 % (для порівняння: у 2015 році частка капітальних видатків складала 11,6 %).
Відбулись зміни в структурі видатків місцевих бюджетів. Поступово зменшується питома вага основної статті витрат місцевих бюджетів – видатків на оплату праці, що свідчить про більш гнучку структуру видатків.
Тобто зростає частка видатків на виконання самоврядних повноважень, що свідчить про підвищення видаткової автономності місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів на місцевому рівні.
Фактично державний бюджет за підсумками року виконано з дефіцитом у сумі 78 млрд. грн., що знаходиться в межах затвердженого законом показника, у тому числі загальний фонд – з дефіцитом у сумі 68,8 млрд. грн. проти запланованого на цей період дефіциту у сумі 69,6 млрд. гривень.
Фінансування за борговими операціями державного бюджету за 2019 рік здійснювалося шляхом запозичення на фінансування загального фонду на загальну суму 409,8 млрд. грн., або 101,2 % від плану звітного періоду, у тому числі на внутрішньому ринку – 345,9 млрд. грн., або 101,4 % від плану звітного періоду.
Створено умови для залучення понадпланових державних запозичень у 2019 році за сприятливих умов на фінансових ринках (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 р. № 1279). Фактично було здійснено понадпланових державних запозичень на суму 4,7 млрд. грн., що надало можливість створити резервний залишок бюджетних коштів та сприяло збереженню стабільної позиції Уряду, запобіганню криз ліквідності та платоспроможності на початку 2020 року.
Зростання попиту на ОВДП було зумовлене забезпеченням макроекономічної стабільності на фоні приєднання України до мережі Clearstream. Це дозволило знизити дохідність ОВДП як у доларах, так і у гривні.
Динаміка зниження вартості гривневих запозичень в залежності від терміну обігу облігацій (на 28 січня 2020 р.)
Джерело: Мінфін
Другий рік поспіль Україна – серед країн з найбільшим прогресом в щорічному рейтингу Інституту міжнародних фінансів, що оцінює якість взаємодії суверенних емітентів з міжнародними портфельними інвесторами та якість поширення даних країн, що розвиваються. Україна отримала 40 балів з 42 (на 3,5 балів більше, ніж в попередньому році) за оцінку практик в сфері відносин з інвесторами та 36 балів з 44 (на 4 бали більше, ніж в 2018 році) за відкритість даних.
За оперативною оцінкою державний борг на кінець 2019 року скоротився по відношенню до ВВП до 43,8 % (на кінець 2018 року він становив 52,2 % від ВВП).
Частку державного боргу, номінованого в національній валюті, збільшено до 41 % порівняно з 33 % на початок року.
Протягом року кредитні рейтинги України були покращені: з B- до B (Standard & Poor’s); з B-до B, а також покращено прогноз зі стабільного на позитивний (Fitch), покращено прогноз зі стабільного на позитивний (Moody’s), з CCC+ до B (Rating and Investment Information).
Всі платежі з погашення державного боргу були виконані вчасно та в повному обсязі.
Фактичний обсяг видатків з обслуговування державного боргу у 2019 році порівняно із запланованим обсягом на початку 2019 року склав на 26 млрд. грн. менше, зокрема, за рахунок ефективного управління державним боргом (скориговано графік запозичень, знижено середньозважені ставки за запозиченнями як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, а також здійснено перехід на випуск довших інструментів), а також на 7 млрд. грн. за рахунок зміцнення курсу гривні по відношенню до іноземної валюти.
Отже, загальна ситуація, яка склалася в економіці Україні у 2019 році, незважаючи на збереження низки істотних проблем та ризиків, свідчить про поступове формування якісного підґрунтя для подальшого стабільного економічного розвитку.
Таким чином, від початку своєї діяльності Уряд сконцентрував увагу на двох важливих напрямках – системному вирішенні найгостріших проблем українців та створенні умов для підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості української економіки.